Подвійні стандарти Москви, або передовий оплот кремлівської пропаганди в рясах

 

Почаївська Успенська лавра – один із найвідоміших українських монастирів, видатний архітектурний ансамбль. Розташований у центрі м. Почаїв на кам'янистому пагорбі – одному з відрогів Кременецьких гір, який панує над долиною р. Іква. За церковними легендами, обитель була заснована ченцями Києво-Печерської лаври – втікачами від монголів. Згідно з документами, монастир заснований 1597 поблизу с. Почаїв місцевою землевласницею княгинею Ганною Гостською (Гойською).

За роки свого існування монастир належав різним конфесіям, аж поки в 20 столітті не став оплотом русифікації регіону, після указу Миколи II 1905 — осередком діяльності чорної сотні. Зокрема, тут друкували антиукраїнський «Почаевский листок» — «речник» «Союзу російського народу».

І зараз, вже коли існує справжня Православна церква України, на жаль,  Почаївська лавра лишається оплотом Російської православної церкви в Україні. Ні в кого давно нема сумнівів, що РПЦ дуже віддалено схожа на християнську спільноту і декілька століть є одним з підрозділів Кремля, який веде пропагандистську роботу серед вірян. Московські спецпризначенці в погонах та рясах активно агітують за «руській мір», відмовляються проводити службу з захисниками України, розповсюджують фейки про «причетність сатани» до закордонних паспортів українців, співають «за здравіє» українофобу Гундяєву.

З отриманням помісною українською церквою Томоса і прийняттям нормативних актів про необхідність наявності в назві церкви її приналежності, Москва продовжує вживати неіснуючу назву «УПЦ», хоча ані Онуфрій, ані його парафія не має до України відношення, а повністю підпорядковується Москві.

Дуже показова поведінка РПЦ в питаннях запобігання поширенню коронавірусу. В той час, коли з початку пандемії московські попи поширюють в Україні зневіру до офіційної медицини, розповідають байки про «чипізацію», та закликають не вірити в існування COVID-19, в Росії та ж сама церква заявила, що «непривиті будуть замолювати свої гріхи все життя». А все тому, що в різних країнах в них різні цілі. Велика захворюваність і смерті від вірусу в РФ – це збитки. А катастрофа, яка може статися в Україні – це для них благо, бо саме це є метою без виключення всіх структур Кремля в Україні, включаючи і його підрозділ – РПЦ. Саме тому, ігноруючи заклики уряду, Почаївська лавра продовжувала, навіть під час жорсткого карантину, проводити служби і зазивала до себе вірян, чим наражала їх на небезпеку. Бо життя людей їх не цікавить. Головне – виконувати завдання кураторів по підриву стабільності в Україні.

Небезпечний фейк для збору персональних даних

В червні-липні вайбером  українським силовикам  з російських номерів приходять СМС з пропозицією подати резюме в міжнародну компанію Global Security Group, наступного змісту

"Global Security Group - оголошує набір співробітників.
Перевага при прийомi надається:

Засідання Комітету з питань енергетики та ЖКГ 02.06.2021

Євгенія Кравчук - вбивця мови

 

Теплопостачання на межі банкрутства

Теплокомуненерго самостійно укладатимуть контракти...

Уряд більше не регулюватиме ціни на газ для теплокомуненерго та не зобов’язуватиме НАК «Нафтогаз України» продавати блакитне паливо для них за фіксованою ціною. Про це зазначив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час засідання Кабінету Міністрів України 19 травня.

«Це ще один надзвичайно важливий крок до створення повноцінного ринку газу. Це крок, який нарешті дасть змогу місцевій владі взяти відповідальність перед людьми за тарифи на тепло та гарячу воду», — підкреслив очільник Уряду.

Інформаційна війна проти України та методи її ведення

Історія виникнення терміну «інформаційна війна» бере свій початок ще з древніх часів. Раніше будь який обман ворога задля перемоги називався «військова хитрість», але сьогодні це є набагато комплексніше значення. Інформаційна війна – зброя масового знищення.

Війна інформації на сьогодні стала одним з найнебезпечніших видів зброї. Інформаційна війна може включати в себе: збір тактичної інформації; гарантування безпеки власних інформаційних ресурсів поширення пропаганди або дезінформації, щоб деморалізувати військо та населення ворога; підрив якості інформації супротивника і попередження можливості збору інформації супротивником.